Каталог статей
Війна чи мир ? Час розсудливих людей.
Багато з тих хто вважає себе політиками ними не стали... і мабуть не стануть. В умовах загрози суверінитету держави треба сідати за стіл переговорів і домовлятися про єдиного кандидата на посаду Президента України, про програму виведення країни з кризи та погодження команди, яка реально зможе її реалізувати інакше нам нав`яжуть президента - маріонетку іншої держави. Погодьтеся, жодна з політичних сил не має фахового кадрового резерву, щоб "закрити" навіть головні державні посади і нести за це відповідальність. Та і посада Президента у паламентсько-президентській республіці не найважливіша. Треба залучати політиків важковиків, колишніх дипломатів для відновлення переговорів з РФ: Кучму, Кравчука, Смешко, Марчука, Тимошенко і багатьох тих, хто розуміє сутність дипломатії з метою припинення інтервенції, повернення відносин країн у дипломатичне русло. Поки що нічого особливого не сталося, опитування у Криму("референдум")і його результати це лише протест кримчан проти засилля донецьких бандитів, за те, щоб влада їх почула(цей висновок зроблений після спілкування з друзями з АРК). Наші народи не стріляють один в одного і не бажають цього робити, якщо їх не спонукають на це керівники наших держав. І останні масові мітинги і протести в Україні і Росії проти війни між братськими народами будуть посилюватись. Цьому сприяє і міжнародна спільнота, ЄС, ООН, демократичні країни світу. Заклики до збройного протистояння не вирішать проблему, а сподіватися на військову допомогу не варто-всі розуміють, що за локальним конфліктом привид третьої світової війни. У нашій історії були більш небезпечні протистояння особливо у часи Карибської кризи і у політиків вистачало здорового глузду, щоб не перейти межу і розв`язати ядерну війну після якої не буде переможців. І у Криму ейфорія пройде дуже швидко і наступить час осмислення. Що робити з бандформуваннями, міжетнічними конфліктами, економікою, освітою і боротьбою з безробіттям... І головне винести з нинішніх подій потрібні уроки:
1. Не у грошах щастя, як прийшли, так і підуть(для тих хто бачить владу як інструмент збагачення).
2. Держава, яка не думає про власну армію і безпеку громадян годуватиме окупаційні сили.
3. І майдан, і Крим, і криваві сутички у регіонах - це наслідок діяльності попередніх влад, які за власним збагаченням забули, що єдиним носієм влади є народ, забули про їх потреби і про право на нормальне життя.
4.Кожен з нас при обранні влади у першу чергу повинен подумати, а навіщо та чи інша людина йде на вибори у владу і що вона реально може крім красиво виступити і прорекламувати себе...
Час задуматися !!!
|
| Категория: Мои статьи | Добавил: Виктор57 (17.03.2014)
|
| Просмотров: 369
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 
|
