Баланс між гілками влади – ключове завдання будь-якої держави.
Президент має право розпустити парламент, а парламент оголосити імпічмент Президенту.
Рада може виразити недовіру міському, сільському та селищному
голові, і в той же час голова не має повноважень розпустити раду,
навіть, якщо вона діє всупереч чинному законодавству України.
Держава тримається на трьох стовпах, трьох гілках влади, які
повинні діяти абсолютно автономно одна від одної. Це фундамент нашого
спільного дому. Якщо ж один з цих стовпів почав псуватися і руйнуватися,
то є вірогідність, що будинок може просто впасти. Саме в Україні можна спостерігати, як можна в короткий термін зруйнувати систему місцевого самоврядування та судову систему.
Законодавча влада-Верховна Рада України, після сумнівного рішення Конституційного Суду, втратила самостійність. Та і виконання вказаного рішення виконується не в повному обсязі.
Президент України, отримав всі повноваження, згідно Конституції
України 1996 року, а у Верховній Раді продовжує діяти якась більшість,
сформована за партійними ознаками з витікаючими наслідками. Якщо вже ми
говоримо про невідворотність Закону в часі, то Конституція повинна була
набрати чинності після чергових парламентських і президентських
виборів, або ж ми порушили строки проведення парламентських виборів у
травні 2011 року.
Знищення місцевого самоврядування-головне завдання діючої влади !
Цікава ситуація спостерігається на місцевому рівні. Тут взагалі
відсутні будь-які баланси. Представницькі органи – обласні і районні
ради, які згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
ст..43 і 44 заслуховують звіти голів, заступників голів,керівників
управлінь і відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних
адміністрацій, в більшості випадків сформовані саме з депутатів, які
працюють на посадах саме в цих місцевих адміністраціях, або в структурах
безпосередньо їм підпорядкованим. Виходить самі себе контролюють. Ясно,
що така система не стимулює ефективної роботи, адже за будь яку дію
виконавчої влади ніхто не спитає.
В самій системі місцевого самоврядування спостерігається
тенденція відновлення колишньої «радянської матрьошки», коли через
регулювання фінансових потоків та розподілу бюджетних коштів, ради
базового рівня стають повністю залежними від рад вищого рівня. Саме це ми бачимо у Державному бюджеті України на 2012 рік, коли всі місцеві бюджети залежні від центру і рад різних рівнів. Саме роздаючи кошти виконавча влада впливає на незговірливих голів, що відстоюють інтереси своїх громад. Показовими є приклади звільнення з посади міського голови Чернівців М.Федорука, Зачепилівського селищного голови Харківської області Г.Запорожця та інших.
Але ж районні і обласні ради повинні представляти інтереси саме
територіальних громад, і діють лише в межах переданих базовими рівнями
повноважень для реалізації спільних проектів.
Окрема тема-судова гілка влади, на яку впливають багато факторів
починаючи від матеріального забезпечення і закінчуючи прямим тиском
різних контролюючих органів.
Ми стоїмо напередодні парламентських виборів .
Новообраний парламент не повинен складатися з спортсменів, водіїв,
олігархів, партійних функціонерів з сумнівною освітою. Тільки обравши
висококваліфікованих юристів, економістів, людей з практичним досвідом і
різних галузях, людей, не пов`язаних з великим бізнесом можна стати на
шлях демократичного розвитку і змінити ситуацію на краще.
